Біблія за один рік
Скільки ви планували прочитати Біблію за рік? Почніть з нами вже сьогодні! Щодня на вас чекають нові розділи зі Старого та Нового Завіту, які ви зможете відкрити лише з одним натисканням.
17-06-2025
Иеремия 1-3
1 Це слова Єремії, сина Гилкії, одного з священиків, що мешкали в Анатоті, в землі Веніаминовій. 2 Слова ці були йому від Господа за часів правління Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання. 3 Також ці слова було відкрито йому за царювання Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського, аж до одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, й до вигнання з Єрусалима в п’ятому місяці.
Покликання Єремії
4 Дійшло до мене слово Господа:
5 «Перш, ніж Я утворив тебе в утробі, Я вже знав тебе.Перш, ніж вийшов ти з черева матері своєї, Я обрав тебе, призначивши тебе пророком для народів».
6 Я відповів: «Але ж, Господи, Боже мій, не вмію я говорити як пророк, бо я молодий». 7 Господь сказав мені:
«Не кажи, що ти лише юнак, бо підеш ти до всіх, до кого Я пошлю тебе, і говоритимеш усе, що накажу тобі.8 Людей не бійся, бо Я з тобою буду, щоб захистити тебе».Це—слово Господа.
9 Тоді Господь простягнув руку й торкнувся уст моїх, сказавши:
«Я вклав Мої слова до уст твоїх.10 Сьогодні Я призначаю тебе стати над народами й царствами.Ти будеш викорінювати, губити, руйнувати і валити, будувати і насаджувати знов».
Дві з’яви
11 Слово Господа було до мене: «Що бачиш ти, Єреміє?» Я відповів: «Я бачу гілку мигдалю». 12 І сказав мені Господь: «Ти добре бачиш, бо Я пильную за Своїми словами, аби впевнитись, що вони здійсняться».
13 І вдруге було слово Господа до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Я бачу, як кипить вода в казані, який повернутий від півночі».
14 І Господь сказав мені: «Із півночі біда прийде на всіх людей землі цієї.15 Бо Я прикличу всі племена царств півночі.Прийдуть вони, і кожен з них поставить престол свій при відчинених брамах Єрусалима».
Так сказав Господь: «Війною пройдуть довкола нього і по усіх містах юдейських.16 Я винесу дітям Ізраїлю вирок за злочини, через які вони від Мене відвернулись.Вони приносили пожертви іншим богам і низько поклонялись бовванам тим, що виробили власними руками.
17 Ти ж, Єреміє, буть напоготові, ти мусиш встати і сказати все, що Я звелю тобі наказати народові своєму.Тобі боятися людей не слід, інакше Я тебе злякаю ними.18 Сьогодні Я зроблю тебе неприступним містом, немовби стовп залізний, бронзову стіну,що всій землі протистояти може: царям Юдеї і її князям, священикам і людям цього краю.19 Вони боротимуться проти тебе, але не вдасться їм тебе здолати.Кажу це Я, бо Я з тобою буду, і захищу тебе».Так наказав Господь.
Відступництво Юдеї
2 Слово Господа дійшло на мене: 2 «Іди скажи людям Єрусалима про те, що каже Господь:
„Твоєї юності кохання щире пам’ятаю, як нареченою Моєю ти була.Я пам’ятаю, як за Мною ти ішла через пустелю, в незасіяну ту землю.3 Для Господа Ізраїль був святий, він був найпершим із Його плодів.Й на тих, хто б його з’їсти намагався, страждання тяжкі випали за гріх”». Так стверджує Господь.
4 Почуйте слово Господа, нащадки Якова і всі коліна дому Ізраїля.
5 Ось що Господь каже:«Чим завинив Я перед вашими батьками, що відцуралися вони Мене,поклоняючись нікчемним ідолам вони самі зробили все своє життя нікчемним.6 Вони не говорили: „Де Той Господь, Який вивів нас з єгипетських земель,Той, Хто примусив нас йти в пустелю, землю невідому і страшну, засушливу і небезпечну пустку, в якій ніколи люди не жили?”
7 Тож Я привів вас на родючі землі, де вдосталь є для вас плодів і благ.Та ви прийшли, і осквернили Мою землю, і спадщину Мою звели на пси.
8 Священики не кажуть: „Де Господь?”Ті, хто знаються у законах, не думають про Мене,а пастирі від Мене відступились, й пророки пророкували ім’ям Ваала і поклонялися речам нікчемним».
9 «За те Я знову звинувачу вас,— Господь так каже,—і нащадків ваших.10 Підіть лишень до островів Киттим і подивіться, або пошліть когось в Кедар, нехай побачить, як там живуть, чи є там щось таке, як тут.11 Чи замінив якийсь народ своїх богів? Та ж ні. Хоча вони й не є богами.А Мій народ та й проміняв же Мою славу на щось таке, безглузде взагалі».
12 «Здригніться, небеса, від цього, здивуйтеся, жахніться,—так сказав Господь.—13 Бо ж Мій народ вчинив подвійне лихо проти Мене: він відвернувся від Бога, джерела води живої, й натомість копанок собі нарив.А це ж бо копанки ну геть діряві, хіба ж у них утриматись воді?
14 Хіба Ізраїль раб? Чи від раба він народився? Чому для інших здобиччю він став?15 Неначе леви, гарчали вороги на нього, та переможно ревли.Вони цю землю перетворили на руїну, спустошили міста, тому ніхто тут не живе.16 І навіть мешканці Мемфіса й Тапанеса завдали шкоди голові твоїй.17 Чи не тому це сталося з тобою, що Бога ти покинув, Господа свого, коли Він вів тебе дорогою Своєю.18 Поміркуйте люди Юдеї, що будете робити зараз: чи в Єгипті з Нілу пити або в Ассирії—з Євфрату?19 Те зло, що скоїв ти, тебе й покарає, відступництво твоє навчить тебе.Поглянь і зрозумій, яке для тебе лихо відмовитись від Бога, Господа твого.Та страху у тобі нема переді Мною». Господь мій Всемогутній каже так:20 «Кажу так, бо давно ярмо зламала, давно порвала ланцюги свої. Сказала ти: „Господу служить не буду!”Бо ти давно вже на узвишшях, під кожним деревом з рясним гіллям ти радо розлягалася для розпусти.21 Я посадив тебе, як виноград, добірне висіваючи насіння.То як же це перетворилась ти на дикі зарості лози?22 Якби ти навіть вимилася лугом, якби багато мила змила ти, для Мене все одно була б брудною, через гріх твій».
Так Каже Господь Бог:23 Як можеш ти казати: «Я—чиста, не поклоняюся Ваалу я?»Поглянь на свої вчинки у долині, про те подумай, що ти наробила.Була ти, ніби спритна верблюдиця, що бігає весь час туди сюди.24 Немов ослиця, що до волі звикла, яка живе за покликом душі, в гарячому бажанні втягує повітря.Хто зможе загнуздати хіть її?І будь-який осел, який її запрагне, завжди знайде її в належний час.25 Юдея, полиш ганятися за іншими богами, та спрагла, не бажай негідних ідолів.«Дарма,—Мені відповіла ти.— Адже я люблю чужих богів, тому піду за ними».
26 Як знічується злодій у руках закону.Так само й дім Ізраїля знітився, його царі, його володарі, пророки і священики його.27 Вони кажуть дереву: «Батько ти мій». Вони кажуть каменю: «Ти породив мене».До Мене повернулися спиною, не обличчям, але в лиху годину кажуть: «Устань і порятуй нас, Боже.28 А де ж твої боги поділись, яких, народ Ізраїлю, ти сам зробив для себе?Хай встануть, хай тебе врятують. Адже богів у тебе стільки ж, як міст в твоїй землі, Юдеє.
29 Чого ж ви зараз винуватите Мене? Самі ж ви зло чинили проти Мене!» Каже так Господь:30 «Даремно Я карав синів твоїх, вони нічого не навчились з покарання.Ваш меч пожер усіх пророків, яких послав Я вас застерегти, він був, неначе лев скажений.31 Ви, люди цього покоління, до вас звертається Господь.
Чи був Я для Ізраїлю пустелею? Чи був землею темряви для них?Чому ж тоді народ мій каже: „Ходім. До Господа не вернемося більш?”32 Чи забуває наречена про свої прикраси? Чи може про фату вона забути?Але ж народ Мій забув Мене нелічено вже скільки-то разів.
33 Яка ти вправна в пошуках любові у лжебогів, бо добре вивчилась чинити зло.34 Кров на руках твоїх—життя невинні, це кров невинних бідаків, яких ти не впіймала на крадіжках.Але про все це ти казала так:35 „Немає на мені вини. І, звісно, на мене не впаде Господній гнів”.Та Я судитиму тебе, бо ти брехала: „Я не грішила”.36 Але як же легко для тебе поміняти шлях. Ти будеш розчарована в Єгипті, як розчарована в Ассирії була.37 З Єгипту вийдеш ти, в ганьбі закрив лице. Господь відкинув тих, на кого покладалась, і їхня підтримка тобі не допоможе».3 «Як розлучаться чоловік і жінка, і жінка та від чоловіка йде,і скоро собі іншого знаходить, чи ж зможе вернутися до неї чоловік? Ні!Якби що трапилось таке, тоді б спаганена була оця земля?Юдея, ти з багатьма коханцями злягалась, немов повія та, а тепер ідеш до Мене знов?»—Господь сказав.2 «Ти погляд підведи на пагорби кремнисті, і місце там знайди, де б не блудила ти.Чекаючи на них, сидиш ти край дороги, неначе кочівник-аравієць в пустелі. Зганьбила землю ти розпустою й гріхом.3 Тож припинилися дощі рясні і вчасно весняні дощі не впали.Розпусниця на вигляд ти, і сорому в тобі немає.4 Тепер чи звернешся ти знов до Мене: „Ти Батько мій, Друг юних днів моїх?”5 „Чи гніватися буде вічно Він?Чи гнів Його продовжиться назавжди?”— говориш ти, але грішиш завжди, де тільки можеш».
Погані сестри: Ізраїль та Юдея
6 І Господь сказав мені за часів царювання Йосії: «Чи бачив ти, що зробила підступна Ізраїль? Сходила вона на кожне узвишшя, й під кожним деревом рясним чинила розпусту, поклоняючись нікчемним ідолам. 7 І Я сказав собі: „Накоївши такого, вона повернеться до Мене”. Але вона не повернулась, а її брехлива сестра Юдея бачила все це. 8 І як Я побачив усю цю розпусту, якою займалася підступна Ізраїль, Я відштовхнув її. Я розлучився з нею, та її підступна сестра Юдея не злякалася. Вона також погрузла в розпусті. 9 І вона не вбачала в тому чогось нечестивого, що зганьбила своєю розпустою всю Мою землю, і перелюб чинила з камінням і деревами. 10 І навіть по всьому цьому підступна сестра її Юдея не повернулася до Мене всім своїм серцем. Вона тільки прикидалася». Так каже Господь.
11 І Господь сказав мені: «Підступна Ізраїль більш праведна, ніж зрадлива Юдея, тому що щиро визнала свою вину». 12 Іди й проголоси слова ці на півночі. Скажи так:
«Повернися, підступна Ізраїль, —каже Господь.— Я більш на тебе не гніваюся,бо справді милосердний Я. Не гніватимусь Я на тебе повік.13 Тільки визнай провину свою, визнай, що грішила проти Господа Бога твого.І що поклонялася багатьом богам чужим під південним деревом розкішним, і не слухалася ти Мене».Так каже Господь.
14 «Поверніться, діти бунтівні,—каже Господь,—бо Я володар ваш. Я візьму вас по одному з міст та по двоє з родів і приведу вас до Сіону. 15 Я дам вам пастирів, що до душі Мені, вони дбатимуть про вас мудро і вправно. 16 Ви примножитеся й рясно заселите землю, як настануть ті дні, коли людям більше не треба буде говорити про ковчег Заповіту Господа. Вони не думатимуть про нього, не пам’ятатимуть, їм більше не потрібно буде дбати про нього, ані виготовляти його знову. 17 Тоді назвуть вони Єрусалим Престолом Господнім. Усі народи зберуться в Єрусалимі, щоб уславити ім’я Господа й вони не плекатимуть більше затятість своїх лихих сердець. 18 На ті часи дім Юди і Ізраїля прийдуть разом із землі північної до країни, яку віддав Я батькам вашим у спадок».
19 Господь сказав:
«Я хочу ставитися до вас, як до дітей Своїх.Я дам вам жадану землю у спадок, що найвище цінується між народами».Я казав: «Ти зватимеш мене „Мій батько”, і більше не покинеш мене.20 Ти підступна й невірна жінка, що зрадила свого чоловіка.Це правда, доме Ізраїля, що зрадила ти Мене.21 Голос чути по узвишшях кам’янистих, плач і благання дітей Ізраїлю,бо скривили вони шлях свій, бо забули Господа Бога свого.
22 Поверніться, бунтівні сини, і Я прощу відступництво ваше».
Тільки скажіть: «Ми прийдемо до Тебе, бо Ти—Господь наш Бог.23 Справді, узвишшя допомоги не дадуть, що ми чуємо з гір, то пусте.Справді, спасіння Ізраїлю— в Господі нашому Бозі.24 Той огидний бог Ваал, пожер все те, що батьки наші тяжко напрацювали:то були вівці їхні й отари їхні, й дочки та сини їхні.25 Лягаймо в ганьбі своїй, і хай безчестя наше вкриє нас.Бо грішили перед Господом нашим Богом і ми, і батьки наші—з молодості й аж донині. І не слухали ми голосу Господа Бога нашого».
От Марка 14:66-72
Петро зрікається Ісуса
66-67 Як раз у той час, коли Петро був на подвір’ї, туди прийшла одна зі служниць первосвященика. Побачивши Петра, який грівся біля вогнища, вона пильно подивилася на нього й сказала: «Ти також був з Ісусом, Тим, що з Назарету».
68 Та Петро заперечив, сказавши: «Я не знаю і не розумію, про що ти говориш!» Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та тієї ж миті проспівав півень. 69 Але та дівчина-служниця, яка побачила його, знову почала говорити всім, хто там стояв: «Цей чоловік—один із учнів Христових!»
70 І знову Петро заперечив цьому. Але негайно люди, які стояли осторонь, сказали Петрові: «Безперечно, ти один із них, адже ти також з Ґалилеї».
71 Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!» 72 І тієї ж миті вдруге проспівав півень. І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Ти тричі зречешся Мене ще до того, як двічі проспіває півень». І він гірко заридав.
Притчи 14:1-4
14 Жіноча мудрість будує дім, а нерозважливість сама його руйнує.
2 Хто йде в житті чесним шляхом, той Бога шанує, а хто блукає манівцями, той зневажає Його.
3 Дурні вуста собі на спину різки накликають, а вуста розумного його ж і захищають.
4 Без волів ясла порожні, а добрий віл дає прибуток.
Псалтирь 144:1-8
Благословімо Господа, мою Скелю, Який навчає мої руки готуватися до бою, Який готує пальці до борні.2 Господь—моя щира любов і фортеця, мій прихисток в горах, мій щит.У Ньому я шукаю порятунку, він мій народ віддав під мою владу.
3 Чому Тобі, о Господи, не байдуже, що діється з людиною? Чому ти навіть помічаєш цих людей?4 Людина, мов туман, який зникає вранці, життя її, мов швидкоплинна тінь.
5 О Господи, розверзни небеса й спустися, торкнися гір, щоб вибухнули димом.6 Розкидай ворогів моїх і блискавкою вдар, вражай їх вогненними стрілами Своїми, посій сум’яття у ворожім війську.7 О Господи, зійди з небес, щоби мене спасти!Врятуй, щоб в повені не захлинувся, оборони мене від цих чужинців,8 чиї уста невтомно брешуть, а руки не сахаються бридких діянь.
