Близькість, залежність, послух (3)
8, неділя лютий
«Не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене» (Івана 5:30)
Третя річ, яка визначає стосунки Ісуса з Його Отцем, – це послух. Ісус сказав: «Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене». Зверніть увагу на слова «як Я чую». Коли ви знаєте, що ви чули щось від Бога, у вас з'являється впевненість, що ви впораєтеся з усім, що посилає вам життя, і візьметеся за будь-яке доручення, яке Він вам дасть.
Першим чудом Христа було перетворення води на вино на весіллі в Кані. У ньому ви знайдете твердження, яке має вирішальне значення для того, щоб ви могли відчути Божу чудодійну силу у вашому житті: «Зробіть усе те, що Він вам скаже» (Івана 2:5). Це означає, що ви повинні бути готові слухатися Бога, коли те, що Він каже вам робити, не здається раціональним, і коли це не популярно, і коли це незручно, і коли це дорого, і коли це вимагає від вас йти незнайомим шляхом. І ви досягнете цього рівня послуху лише тоді, коли будете віддані життю, сповненому близькості з Богом і залежності від Нього.
Ось що вам потрібно знати: близькість, залежність і послух розвиваються не тому, що ви намагаєтеся більше любити Бога, а тому, що вам відкривається дивовижна, незаслужена, незмінна Божа любов до вас: «Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи» (1 Івана 4:9-10). Тож моліться, щоб Господь показав Свою велику любов до вас.
