Віра дорівнює праведності перед Богом
9, понеділок лютий
«Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому» (Галатів 3:6)
Ми можемо думати, що Авраам був непомильним. Але це навряд чи так. Не один раз, а двічі він залишав свою дружину у важкій ситуації. Коли вони перебували у Єгипті, Аврам сказав Сарі: «Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб’ють, а тебе позоставлять живою. Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе» (Буття 12:11-13).
Фараон бере Сару до свого гарему, даючи Авраму, її «братові», стадо овець, велику рогату худобу, віслюків, слуг і верблюдів. Замість того, щоб відчути провину і зізнатися, Аврам просто приймає дари. І якщо ви думаєте, що це все, то помиляєтеся, бо пізніше, коли Авраам і Сара опиняються в Негеві, як записано в Бутті 20, він повторює всю цю сцену «вона моя сестра» вдруге. Чому Бог просто не махнув на нього рукою? Тому що Авраам не відмовився від Бога!
Зрештою, Авраам дійшов до того місця на своєму шляху з Богом, де про нього написано: «Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє! І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу, і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв» (Римлян 4:18-21). Божий план полягає не в тому, щоб відкинути вас, а в тому, щоб зростити вашу віру і використовувати вас для прославлення Його імені.
