Майте Божу перспективу
23, вівторок червень
«Через те ми відваги не тратимо» (2 Коринтян 4:16)
У листі до церкви в Коринті апостол Павло розмірковує про ціну свого служіння Ісусу: «Від євреїв п’ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській; у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі» (2 Коринтян 11:24-27).
Що дозволило йому панували над своїми проблемами, а не бути пригніченим ними? Божа перспектива! «Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній. Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне» (2 Коринтян 4:16-18).
Павло сприймав багато речей по-іншому. Коли він не мав нічого матеріального, то вірив: «А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі» (Филип’ян 4:19). Стоячи перед плахою ката, він написав: «Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше» (Филип’ян 1:23). Сьогодні попросіть Бога дати вам Його погляд на речі!
