Співчуття починається з уміння «побачити»
12, середа серпень
«І прибув до них Йосип уранці, і побачив їх, а вони ось сумні» (Буття 40:6)
Йосип відбував тюремне ув’язнення за злочин, якого він не скоював, тому дивно, що в нього вистачало часу й сил піклуватися про когось іншого. «Чашник єгипетського царя та пекар провинилися були панові своєму, цареві єгипетському… І розгнівався фараон... І віддав їх під варту до дому начальника царської сторожі до в’язничного дому, до місця, де Йосип був ув’язнений… І прибув до них Йосип уранці, і побачив їх, а вони ось сумні. І запитав він…: «Чого ваші обличчя сьогодні сумні?» А вони сказали йому: «Снився нам сон, а відгадати його немає кому» (Буття 40:1, 3, 6-8). Йосип розтлумачив їхні сни, і, в результаті, виночерпій повернув свою посаду в палаці фараона.
Коли фараон побачив сон, який ніхто не міг розтлумачити, виночерпій представив йому Йосипа, який розтлумачив його сон. Як наслідок, Йосип став прем’єр-міністром Єгипту і отримав можливість врятувати свою родину від вимирання. Але це ще не все. З роду, якого врятував Йосип, походив Спаситель світу. Цей дивовижний ланцюг подій починається з двох слів: «Йосип побачив».
Пам’ятаєте вмираючого чоловіка на дорозі до Єрихону? «Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув… Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього» (Луки 10:31, 33–34). Ісус закінчує Свою притчу такими словами: «Іди, і роби так і ти» (Луки 10:37). Тож попросіть Бога допомогти вам «побачити» потреби інших і дати Свою благодать, щоб вірно відреагувати на побачене.
